В і д г у к

на учнівський проект на тему: 

«Панас Мирний – український письменник-реаліст,  його життєвий та творчий шлях»

учениці 11 класу  Миргородської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7

Леонової Олесі Олегівни

 Тему проекту, що вибрала Олеся, дуже цікава, особливо для нас, миргородців. Адже Панас Мирний народився в Миргороді, постать його захоплює духовною силою і цільністю, непохитністю і постійністю в своїх переконаннях. Його творчість — ціла епоха в історії української літератури. Під його пером проза здійснила перехід від «селянської оповіді» до романів із соціально-психологічним осердям.

Продемонстровані на семінарах літературний альманах на тему: «Панас Мирний. Життєвий та творчий шлях письменника» та підготовлена стінгазета на тему: «Панас Мирний», свідчать про високий науковий рівень використання інформаційних технологій відповідно до програми поглибленого вивчення інформатики.

Інтерв’ю з працівниками Полтавського музею імені Панаса Мирного, керівниками Миргородської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 імені Панаса Мирного свідчить про високій рівень володіння цифровою апаратурою, та вміння опрацьовувати отриманий матеріал.

В роботі яскраво продемонстровано тісний зв'язок української мови та літератури, історії та інформатики.

Продемонстровано вміння інтегрувати отримані знання, завдяки розвинутій пізнавальної активності, сформованій інформаційній та комунікаційній культурі. Учнівський проект яскраво демонструє високий рівень навичок роботи на комп'ютері та використання інформаційних технологій. Продемонстровано розширене вивчення розділу знайомства з апаратним та програмним забезпеченням:

  • навички роботи з апаратним та програмним забезпеченням комп’ютера (пристро­ями введення-виведення інформації, прикладним програмним забезпе­ченням загального й навчального призначення: операційною системою, антивірусними програмами та програмами-архіваторами, редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, системами управління базами даних, інформаційно-пошуковими системами, педа­гогічними програмними засобами, програмами-броузерами для перегля­ду гіпертекстових сторінок, програмами для роботи з електронною по­штою і телеконференціями);
  • навички пошуку інформації в глобальній мережі Інтернет, створення гіпертекстових сторінок тощо;
  • навички аналізу відомих методів побудови алгоритму та визначення найоптимальніших з них для розв’язування конкретної задачі;
  • навички роботи з інтегрованим середовищем програмування;
  • навички техніки програмування.

Робота  написана з використання достатньої кількості інформаційних джерел, викладена науковою мовою; логічно й послідовно відбиває мету та поставлені в роботі завдання. Також просліджується пізнавальна самостійність автора, творчий підхід, стійке та свідоме володіння системою математичних знань та володіння ІКТ, навичок і вмінь, застосування їх для вивчення суміжної дисципліни – економіки. Логічність, конкретність, лаконічність, аргументованість, актуальність, чіткість – риси даної наукової роботи.

Подані друковані матеріали, теки та учнівське портфоліо до проекту, подані на електронних носіях, відповідає вимогам щодо вмісту та оформлення:

  • запропоновані комп’ютерні технології застосовано цікаво і у відповідності до віку, розширюють та поглиблюють знання та вміння та дозволяють розвивати навички мислення високого рівня;
  • застосування комп’ютерних технологій є невід’ємною складовою успіху плану навчального проекту;
  • за допомогою зразків учнівських робіт чітко продемонстровано зв’язок між застосуванням комп’ютерних технологій та одержанням нових знань та вмінь учнями;
  • застосування комп’ютерних технологій збагачує план навчального проекту завдяки використанню комп’ютера як знаряддя проведення досліджень, створення публікацій та засобу обміну інформацією;
  • план навчального проекту демонструє інтерпретацію, оцінювання, узагальнення та синтез інформації;
  • навчальні цілі сформульовано ясно і чітко;
  • зібрані матеріали за змістом пов’язані з ключовими питаннями проекту, його цілями;
  • усі навчальні цілі чітко узгоджуються з державними освітніми стандартами та навчальними програмами з інформатики, української мови та літерури, історії та ін.;
  • портфоліо до проекту повністю реалізує план навчального проекту, являє собою добре розроблений посібник щодо реалізації проекту;
  • всі складові  портфоліо навчального проекту являють собою добре розроблені моделі для реалізації проекту
  • план навчального проекту легко змінювати з метою реалізації у різних класах;
  • передбачається чіткий тісний зв’язок між навчальними цілями проекту та критеріями оцінювання знань та вмінь, одержаних при його реалізації; засоби оцінювання включають спеціальні тематичні критерії, які допомагають учням в процесі навчання.

    Науковий керівник:   Глушко Лариса Володимирівна – учитель української мови та літератури, світової літератури Миргородської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7

ВІДГУК

Наукового керівника учнівського проекту, що підготувала учениця 11 класу 

Андрущенко Валерія Сергіївна

«Шляхами страдницького життя: Свидницький і Миргород»

 Представлений учнівський проект присвячений миргородському періоду життя і творчості відомого українського письменника Анатолія Свидницького, представника шістдесятників ХІХ ст., автора етнографічних нарисів та оповідань, роману „Люборацькі”, поета.

Актуальність теми полягає у висвітленні постаті письменника і громадського діяча, адже сучасному школяреві мало відомий Анатолій Патрикійович Свидницький, бо лише недавно його ім’я з’явилось у шкільній програмі, та й то на уроках з позакласного читання. У Миргороді він відкрив недільну школу, громадську бібліотеку, написав методичну розвідку „Вимова наша українська і потреби орфографоння”. У нашому місті А.Свидницький написав роман” Люборацькі”( першу частину повністю, а другу завершував у м. Козелець). Тут він жваво цікавився фольклором та етнографією, що виливалося у написання фольклорно-етнографічних нарисів „Злий дух”, „Відьми, чарівниці й опирі, чи бо ж примхи і примхливі оповідання люду українського” та науково-етнографічне дослідження „Великдень у подолян”.

З огляду на це, робота Андрущенко Валерії характеризується актуальністю та своєчасністю і спрямована на поглиблення знань про А. Свидницького, вшанування його пам’яті. Ім’я письменника, фольклорознавця, педагога й громадського діяча А. Свидницького становить особливий інтерес для сучасного школяра, який прагне разом з учителем пізнати минувшину через слово художньої літератури. «Поки огні не горять», - писав Свидницький в одному з віршів, який тематично споріднюється з творчістю Т. Шевченка, Лесі Українки, інших письменників. У наш час ці слова Свидницького промовистою афористичністю б’ють на сполох: швидше запалити «огні» правдивого пізнання про забуті. Поки ми не вивчимо минуле, не буде надійного майбутнього.

Зміст роботи відповідає обраній темі.

Робота складається зі вступу, основної частини, висновків.

Вступна частина розкриває дитинство, освіту, юнацькі роки письменника, знайомить із його родиною. Основна частина - це вивчення наукових статей, публікацій, присвячених темі, що розглядається. Андрущенко Валерія познайомилася із С. О. Сікорською, завідувачкою міської бібліотеки №1 для дорослих ім. Д. Гурамішвілі, яка особисто вивчала миргородський період життя А. Свидницького, який був нетривалим: із грудня 1860 по червень 1862 року, але плідним і світлим. Дослідниця поділилася своїм досвідом, дала слушні поради щодо роботи, люб’язно надала потрібні матеріали.

          Учениця дослідила, що перебуваючи в Миргороді, Свидницький влаштовував літературно-мистецькі вечори, на яких знайомив слухачів із творами українських письменників, перш за все, Т.Г.Шевченка, чим викли­кав незадоволення із боку "влади імущих". Одночасно він займався й творчою працею, писав оповідання та поетичні твори, фольклорно-етнографічні дослідження.  Так, у 1861 році А.Свидницький написав одну зі своїх етнографічних праць - статтю "Великдень у подолян", яку згодом схвально оцінив І.Франко.
       А.Свидницький активно включився в громадсько-культурне життя міста. Одним із перших заходів, за реалізацію якого взявся молодий учитель, була організація недільної школи для неписьменних селян. Він разом зі своїми учнями старших класів Іваном Зубковським та Оксентієм Богаєвським розповсюджували книжечки - метелики, в яких можна було знайти цікаві факти з історії України; проводили літературні вечори, де читались твори Тараса Шевченка, Квітки-Основ’яненка, Миколи Нєкрасова та інших революціонерів-демократів. Працюючи на посаді вчителя повітового училища, Свидницький створює граматику, пише підручники та посібники з арифметики та географії, пише дві великі статті "Вимова наша українська та потреби нашого орфографування" та "Мысли по поводу предстоящей реформы по Министерству народного образования", де проявив себе як передовий педагог - демократ, близький за своїми поглядами до К.Ушинського та М.Пирогова. 

     Особливої уваги заслуговує проведений виховний захід на тему «Анатолій Свидницький і Миргородщина», мета якого є довести слухачам думку про те, що А. Свидницький попри своє коротке перебування в Миргороді, залишив у ньому глибокий слід, у тому числі і в царині літератури.

    У роботі також розглядається вивчення Свидницьким Миргородських звичаїв та обрядів. Він подає опис обряду "Вулиця" і обурюється, що міська управа переслідує учасників цього дійства, наказуючи та штрафуючи. Про це свідчить велика стаття "Из Миргорода", яка була опублікована в журналі "Основа". 
    Найвизначнішим твором А.П.Свидницького є роман "Люборацькі", який став етап­ною подією в його житті. Перша частина його написана у Миргороді 1861 року. У романі "Люборацькі" письменник показав те середовище, з якого вийшов сам. Учениця зауважила, що було б помилкою вважати твір чисто автобіографічним, бо автор вдався у ньому до ши­ро­ких соціальних узагальнень, що дало йому можливість написати дійсно реалістичний висо­ко­духовний твір, з якого і почалося зародження соціального роману в нашій літературі.

    Запідозрений у неблагонадійності, А.П.Свидницький був змушений полишити не лише вчителювання, а й Миргород, маючи в ньому дивовижно благотворний вплив.

    Проаналізовано Андрущенко Валерією основні проблеми щодо вшанування пам’яті Анатолія Свидницького. Ще Іван Зубковський доклав чимало зусиль, щоб у Миргороді належним чином було ушановане ім'я письменника. 1918 року Іван Зубковський, який тоді був міським гласним та міським головою, домігся того, щоб Миргородська дума перейменувала вулицю Дворянську (нині вул. Незалежності) на вулицю Свидницького.
    Неодноразово Зубковський порушував клопотання про присвоєння імені Свидницького книгозбірні, фундатором якої він був. У своїх мемуарах "Дни моей жизни" Зубковський згадує, що на той час у музеї та бібліотеці були портрети Анатолія Свидницького, і він був першим дослідником творчості Тараса Шевченка на Полтавщині, зокрема, в Миргороді. Як підкреслила учениця, сьогодні Іван Зубковський був би задоволений тим, що громада нашого міста встановила меморіальну дошку на приміщенні бібліотеки, фундатором якої був Анатолій Свидницький. 

     Висновок: заслуги А.Свидницького перед містом належно вшановані у місті є вулиця його імені,на приміщенні бібліотеки ім. Д. Гурамішвілі встановлена йому меморіальна дошка,занесений до енциклопедичного довідника" "І. А. Зубковський" (автори А. М. Аббасов, Р.О.Мельникова, В. А. Шаповалов, В. В. Шаповалова). - Воронеж - Миргород - 2011,

у 2011 році вийшло видання Станіслави Сікорської "Шляхами страдницького життя: Свидницький і Миргород", про нього йдеться у нашій книзі "Іван Андрійович Зубковський - лікар, генерал, людина" (Миргород. - 2012) у розділі "Вчителі".

    У ході виконання роботи Андрущенко Валерія проявила креативність, ініціативність, старанність, наполегливість, здатність та вміння застосовувати набуті знання для вирішення різного типу завдань, обізнаність з української літератури, літератури рідного краю   та інформаційних технологій.

Продемонструвала вміння користуватися літературою та комп’ютерними технологіями. Учениця володіє інформаційною компетентністю та баченням можливостей використання набутих знань у майбутній професії. Бачить інтеграцію інформатики з іншими предметами, що викладаються в школі.

Учениця володіє принципами функціонування та викорис­тання глобальної мережі Інтернет, пошуком потрібної інформації.

Науковий керівник:   Глушко Лариса Володимирівна – учитель української мови та літератури, світової літератури Миргородської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7