Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь. В. Сухомлинський
Початок XXI століття – час запровадження нової якості життя. Сучасні суспільно-економічні відносини змушують людину виявити активну життєтворчість, мобільність та самостійність.
Сьогодні йдеться про формування людини, здатної приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, само реалізуватися, а отже, про формування компетентної особистості.
Компетентність – специфічна здатність, яка дає змогу активно розв’язувати проблеми, що виникають у реальних ситуаціях життя. Вона формується в процесі навчання і виховання не лише в школі, а й під впливом сім’ї, друзів, культури. Тому реалізація компетентнісного підходу залежить від освітньо-культурної ситуації, у якій живе і розвивається школяр.