Люба, мила, рідна моя мати (до Дня Матері)

Мета: прищепити учням велику любов до неоціненного скарбу — матері, необхідність бути вдячними своїм матерям протягом усього життя; дійти висновку, що поки живе матір, доти живемо й ми.

Оформлення: святково вбраний клас;

на стінах висять надруковані вислови, стіл накрито вишитою скатертиною, на ньому стоять запалені свічки й ваза з гілками, на яких прикріплено фотографії мам учнів;

презентації учнів про своїх матусь;

книжкова виставка «Образ матері в літературі».

Вислови:

Поки в світі буде слово, поки в світі будуть

Люди — буде Мати на землі.

О. Головко

Мати, наша мати,

Як ангел з неба —

Вдень і вночі знає,

Чого дітям треба.

Я. Путена

Без матері й сонце не гріє.

Як під сонцем квітам, так з матір'ю дітям.

Без рідної мови, без пісні,

без мами збідніє земля назавжди.

Серце матері — невичерпне джерело чудес.

Немає нічого святішого і безкориснішого од любові матері; будь-яка прив'язаність, всяка прихильність, всяка пристрасть або слабка, або своєкорисна порівняно з нею.

В. Бєлінський

Звучить запис пісні «Мама-мамочка» у виконанні Т. Повалій. Матусі заходять у клас.

У супроводі пісні, що поступово стихає й замовкає, учні з хлібом і сіллю на вишитому рушнику звертаються до присутніх.

Ведуча

Добрий день вам, люди добрі,

Що зібрались у цій залі,

Раді з святом вас вітати,

Щастя і добра бажати.

Ведучий

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов'ю та миром.

Вчитель

Якось я спитала у Весни:

«Ти чому приходиш, поясни?»

І весна мені сказала прямо:

«Поспішаю я на свято мами!»

Мама… В усі часи всі народи пов’язували з нею найсокровенніше, возвеличували її як найбільшу святиню. Вона — корінь життя, бере­гиня роду людського, вона та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ усе ясніше. Недарма ми кажемо: мати — Вітчизна, ненька Україна.

Кожна людина, кожний народ має свої святині. До таких великих святощів кожній людині додаємо перш за все любов до матері, до тієї, яка дала нам життя, яка нас виплекала, вирости­ла й виховала. Усі клопоти, більша частина праці у вихованні дитини — усе на плечах матері. Вона для добра своїх дітей віддає все: працю, сльози, здоров’я, життя… Серця свого не жаліє для ди­тини, для її добра.

І нині ми віддаємо шану Матері Божій, яка завжди нас охороняє й завжди заступає, віддаємо шану Матері, яка синів виряджала на жорстоку боротьбу за рідний край.

І нинішнє свято є сим­волом їх відродження!

Ведуча. Ще на початку минулого століття травень називали місяцем Матері Божої. Першого тижня і дорослі, і діти несли до церкви квіти, співали пісні, в яких славили жінку, яка привела їх у світ Сина Божого.

Ведучий. Уперше організувала День Матері амери­канка з Філадельфії Анна Джервіс 1910 р. Після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччи­ні. Серед української громади День Матері вперше провела Спілка українок Канади 1928 р. Наступ­ного року це свято відзначали вже у Львові. Іні­ціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кісилевська. Відтоді в другу неділю травня День Матері відзначали дуже широ­ко по всій Галичині. Із приходом радянської влади народні традиції почали ігнорувати.

Ведуча. З 1990 р. завдяки зусиллям громадянських організацій, зокрема Спілці українок, осередкам Товариства української мови «Просвіта», Свято матері повернулося на землю України.

Ведучий. Найдорожчою людиною в нашому житті завжди була, є й буде мама. Із нею ми відкрили для себе світ. Перші кроки зроблено, тримаючись за мамині надійні руки. Перша пісня — мами­на. Першу іграшку подала мама, і перша порада теж мамина. Наша мама найдорожча, найкраща та єдина. Мама ласкава, ніжна та добра. Вона за­вжди поруч.

Ведуча. Тож давайте сьогодні славити їх, бо вони подарували нам найдорожче…

Прийми, Боже, молитву своїх дітей, бо ми просимо за Україну, за рідну матір. І молитва на­ша праведна, як і любов.

Учениця

Молю тебе,

Мати, щирими словами, змилуйся над нами.

Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати,

Поможи нам вчитись, чесно працювати,

Щоб була потіха для рідної мами,

Змилуйся над нами,

Дай нам оминути всяку злу пригоду,

Дай рости на користь рідному народу.

Учень

Діво Пресвята, Матір Матерів,

Пригорни до серця всіх своїх синів.

Освіти їх світлом золотим,

Наповни любов’ю неспокійний дім.

Научи як землю вберегти від зла

Розумом, діянням і крилом тепла.

Зоре-Зорянице і сонце доброти

Землю України щастям освіти!

Ведуча. Мати — це перше слово, яке з радістю про­мовляє кожна дитина.

Ведучий. Мама! Мати! Матуся! Скільки спогадів, тепла та ласки приховує це магічне слово, бо називає людину, чия любов не знає меж, чиїми грудьми вигодувано цілий світ. Це перше слово, мовлене нами, на все життя залишається дорогим у серці. У хвилини радості й печалі пташкою на­дій злітає з наших уст, тамує біль.

Ведуча. Слово «мама» росте з нами тихо, як рос­туть дерева, сходить сонце, розквітає квітка.

Ведучий. Слово «мати»... Вічне й неповторне, як світ. Де б ми не були, що б не робили, матуся завжди освітлює наш шлях своїм ніжним серцем, відданим своїй дитині. Вона завжди поруч — і в дні важкі, і в дні, на щастя щедрі.

Звучить «Аве Марія» Шуберта. На фоні музики учениця читає вірш.

Учениця

Ой, маю я три матері, та всі три хороші —

Три матері, три квіточки, як три красні рожі.

Перша мати — Непорочна, бо лілея біла,

Із дитятком-немовлятком, Пречистая Діва.

Друга мати — це найкраща на світі країна,

Земля наша, наша славна ненька — Україна.

Третя мати — що ж про неї гарного сказати?

Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.

Ой, маю я три матері, та всі три хороші,

Три матері, як три квітки, як три красні рожі.

Учень. Чоловік стає на коліна тільки в трьох випадках: щоб напитись із джерела, зірвати квітку для ко­ханої та щоби вклонитися матері.

І я низько вклоняюся вам, тому що ви — жінка. Це ваші руки, мамо, дали нове життя, це ваші безсонні ночі зробили з безпорадного крикуна безстрашного юнака. Це ваше велике терпіння, ваші руки й ваше серце виховали з ді­вчаток і хлопчаків прекрасних і благородних ді­вчат і юнаків. Це ваші турботи, ваш труд, ваша любов благословила мене та моїх братів на подви­ги в ім’я життя на землі.

Учні представляють своїх мам, показуючи презентації, і для кожної читають вірша.

1-ша учениця

Низький уклін тобі, кохана,

В цей день великий, люба ненько,

За ті важкі години ранні,

За золоте твоє серденько,

Що все віддало в любім зриві,

Щоб тільки ми були щасливі!

2-й учень

Дарунків, золота не маєм,

Щоби до ніг тобі зложити,

Однак тут спільно присягаєм,

Що допоки будем жити —

Любов сердець своїх маленьких

Тобі дамо, кохана ненько,

Щоб діти всі цілого світу

Тобі співали «Многая літа».

Діти вручають подарунки матерям.

Ведучий. Співучий у нас в Україні народ, він любить співати родинно-обрядові й соціально-побутові пісні. А як ніжно звучать колискові!

Ведуча

Як можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

Як можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

І я припадаю до неї вустами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє земля назавжди.

Ведучий. Колискова пісня матері звучить найніжні­шою музикою й тоді, коли посрібляться наші скроні.

Ведуча. Колискова пісня, яку співали нам мами, сидячи біля нашого ліжка, навіки залишиться в наших серцях.

Ведучий. Дорогі матусі, поверніть на мить ці щем­ливі миті дитинства. Пригадайте колискові, які ви нам співали, і заспівайте, будь ласка.

Матері співають колискову.

Ведучий. Мати — всьому початок. Мати — береги­ня роду, домашнього вогнища. Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину. Вам, любі наші матері, щастя земного, здоров’я доброго, хай горе обминає родини ваші, а Матір Божа вас оберігає.

Учениця (читає вірш «Молитва за маму»)

Є в мене найкраща на світі матуся.

За неї до тебе, Пречиста, молюся,

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, Небесна Ісусова Ненько.

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки і ласки для любої мами...

Огляд літератури.

Чарівна Україночка

Конкурс до Дня матері

Свято розпочинається піснею «А я просто українка-україночка». У конкурсі беруть участь дівчатка 6-х класів, які змагаються за звання «Міс україночка».Оформлена книжкова виставка «Дерево роду».

Цитата моменту

 Мати — це ім’я Бога на устах і в серцях маленьких дітей.

В. Теккерей

Ведучий. Кожен народ має свої звичаї, що сформувалися протягом бага­тьох століть. Вони освячені віками. Звичай — це ті прикмети, за якими розпізнається народ, це ті неписані закони, якими керуються в що­денних справах. Звичаї та рідна мова і є характерними ознаками на­роду.

Лунає пісня «Стежина» або «Пісня про Рушник».

Ведуча. На конкурсі учасницям надається можливість показати знання народних звичаїв, продемонструвати сміливість, винахідливість та ори­гінальність. На учасниць чекають різні випробування. Комусь пощас­тить більше, комусь — менше. Але не треба сумувати в разі невдачі. Українцям не личить схиляти голову в тузі. Наш народ витривалий, сміливий, дотепний, веселий. Тож будемо гідними називатися укра­їнцями.

А тепер запросимо учасниць конкурсу.

Лунає пісня А. Солов’яненка «Ой, ти, дівчино, з горіха зерна».

Під музику виходять дівчата в українських костюмах, проходять по колу. Після цього кожна учасниця пред­ставляє себе.

Ведуча (зачитує уривок з вірша Лесі Українки)

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно-тихо шепотіла.

Ведучий. Діти, водночас із пробудженням природи від зимового сну, на нашій Землі, в Україні, починається цикл весняних свят. Наш на­род у своїх казках створив чудовий образ весни — красивої дівчини з вінками на голові. Вона бажаний і довгоочікуваний гість, її закли­кають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають солодким печивом у вигляді пташок.

Ведучий. Тому для наших учасниць ми пропонуємо перший конкурс.

Звичаї нашого народу

Перше завдання

Ведуча. Нагадуємо, що кожен конкурс оцінюється до 5 балів. Дівчата мають показати, як добре вони знають веснянки, прислів’я, приказ­ки, українську символіку, народні свята. Кожна команда на аркуші паперу записує веснянки, прислів’я, приказки, українську символіку (час на виконання — 3 хвилини). Потім капітан кожної команди зачитує відповіді. Перемагає той, хто назвав більше.

Журі оцінює завдання. Лунає пісня «Ой, у полі калина».

Ведучий. А тепер інше завдання.

Друге завдання

Ведуча. Кожній команді необхідно назвати види та жанри мистецтва, написати на аркуші та про­читати, а потім віддати журі. Час на виконання — 2 хвилини. Якщо ви знаєте танці, можете станцюва­ти. За танець ви можете отримати максимум 5 балів.

Діти танцюють по одному танцю від команди.

Ведучий. Навесні пробуджується земля, неначе вибухає радісними барвами. Неможливо навіть перелічити всі трави та квіти, що казковими ча­рівниками, килимами вкривають степи, узлісся, схили гір.

Безмежно з дитинства кохаю

Красу свого рідного краю,

Дніпра голубінь неозорну,

Сосну в надвечір’ї прозорім,

І місяць у хмарках сріблястих,

І свіжість весняного листя,

І синій промінчик волошок

В пшеничному морі колосся.

Третє завдання

Ведуча. Наші учасниці отримали домашнє завдан­ня: створити композицію із квітів, дати їй назву.

Учасниці під музику виходять із композиціями з квітів, а в цей час лунає пісня «Чорнобривці». Журі оцінює домаш­нє завдання.

Ведучий

Ой, хустина, хустиночка!

Мережана, шита.

Тільки й слави козацької —

Сіделечко вкрити...

Так говорить про хустку Т. Г. Шевченко у своїй поезії «Хустина». Наш наступний конкурс пов’язаний із хустиною.

Конкурс «Хустина»

Ведуча. Завдання для дівчаток: хто швидше й най­оригінальніше зав’яже хустку (ставимо дзеркало), похвалить себе та ще й не засміється (по три ді­вчини з кожної команди).

Журі оцінює конкурс.

Ведучий. Усе починається з дитинства з колискової, звідки беруть початок наші турботи та радощі, смуток і веселість, тривоги та сподівання. Колис­кова — це душа, яка ходить навшпиньках. Почути її кроки може лише той, хто вміє слухати. Пізніше ми послухаємо, які колискові пісні підготували на­ші учасниці, а спочатку ще один конкурс.

Конкурс «Лялька»

Ведуча. Завдання для дівчаток: хто швидко і пра­вильно загорне ляльку.

Дівчатка загортають ляльку (по одній дівчині від команди). Лунає музика.

Конкурс «Колискова»

Ведучий. А зараз ми почуємо колискові пісні, які заспівають наші дівчатка своїм лялькам.

Кожна учасниця співає колискову, тримаючи ляльку (по три дівчини від команди). Заспівати треба по одному куплету кожній. Журі оцінює конкурс.

Конкурс глядачів-уболівальників

Ведуча. Хлопці:

1. Зробіть комплімент своїй команді (дві хвили­ни на роздум).

2. Хто краще скаже скоромовку (уболівальникам дають тексти скоромовок, по три скоромовки).

Ведучий. І ось настав час, коли наші учасниці про­демонструють свої костюми (в одязі обов’язково мають бути елементи українського одягу).

Дівчатка по черзі виходять на сцену, журі оцінює кожну учас­ницю. Оцінка — до 6 балів.

Лунає пісня «Ой ти, місяцю».

Ведуча. Через кілька хвилин розпочнеться конкурс на краще виконання української народної пісні, гуморески. Це було вашим домашнім завданням.

Ведучий. Українська пісня. Хто не був зачарований нею! Вона багата мелодією, безмежною широтою та красою образів.

Лунає пісня. Журі підбиває підсумки, визначає переможців за номінаціями:

1. Міс Україночка.

2. Міс Троянда.

3. Дівчинка-співаночка,

4. Дівчинка-колисаночка.

5. Міс глядацьких симпатій.

Переможці отримують подарунки.


Джерела

Г.І.Гонтар, провідний бібліотекар ЗОШ№4, м. Шепетівка, Хмельницька обл.

№ 3 (15) березень 2012 р. Шкільний бібліотекар

Н.А. Шпак, бібліотекар СШ№100, м. Запоріжжя