Лариса Володимирівна Глушко - Інформація-візитка

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ СТВОРЕННЯ СУЧАСНОГО УРОКУ


Глушко Лариса Володимирівна – учитель вищої категорії, старший учитель. Закінчила Харківський державний університет ім. М.Горького  (тепер Харківський національний університет ім. В.М. Каразіна) за спеціальністю “Філолог. Викладач української мови та літератури”. Викладаю українську мову та літературу, світову літературу, художню культуру, трудове навчання в Миргородській ЗОШ І-ІІІ ст. №7.

Творча тема: «Розвиток творчих здібностей учнів шляхом впровадження інформаційних технологій у сучасному уроці».

Творче і життєве кредо: «Щастить у житті тим людям, які уже роблять те, що інші тільки збираються робити».

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

"Хто володіє інформацією, той володіє світом”

Вважаю використання комп’ютерних технологій у сучасній освіті як один із необхідних засобів професійної діяльності вчителя. Комп’ютер перестає бути джерелом інформації, а стає організатором навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Нові інформаційні технології навчання - це сукупність методології та технології навчання, в основу якої покладено використання комп’ютерних навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують інтерактивний програмно-методичний супровід навчального процесу і є однією з форм реалізації мети та змісту сучасної парадигми гуманізованої освіти.

«Дитяча природа вимагає наочності. Навчіть дитину яким-небудь п’яти невідомим їй словам, і вона буде довго й марно мучитися над ними, але пов’яжіть із картинками двадцять таких слів – і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку - і вона вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складну картину - і вона вас розуміє швидко… Якщо ви входите у клас, від якого важко добитися слова (а таких класів у нас немало), почніть показувати картинки - і клас заговорить, а головне, заговорить вільно», - писав К. Ушинський.

Дидактичні можливості комп’ютерних технологій:

1.  Джерело полісенсорної інформації

2.  Диференційовано організовують навчальний процес

3.   Контролюють ступінь засвоєння інформації

4.   Регулюють темп вивчення навчального предмета

5.   Попереджають помилки

6.   Дають необхідні коментарі, пояснення

7.   Забезпечують зворотний зв'язок

Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти. 

При підготовці до уроку з використанням комп’ютерних технологій дотримуюся таких правил:

1. Комп’ютерні технології – не самоціль, а засіб досягнення мети уроку.

2. Урок із використанням КТ повинен відповідати принципам дидактики.

3. Не зупинятись на апробованих, добре знайомих учням формах роботи з комп’ютерними засобами навчання, вивчати можливості КТ, знаходити нові форми інтерактивної взаємодії “учень – комп’ютер – учитель”. Адже пізнане – лише невелике віконце у світ нового.

У своїй практиці використовую такі комп’ютерні засоби навчання: електронні підручники, статичні таблиці, динамічні таблиці, літературні портрети, тестові завдання, диктанти, віртуальні екскурсії, медіа проекти, медіатвори, медіа уроки, самодиктанти, творчі презентації, мультимедійні жанри, мультимедійні навчальні програми,  електронні енциклопедії, ресурси глобальної мережі Інтернет.

При створенні проблемних ситуацій даю завдання учням щодо пошуку в мережі Інтернет необхідного матеріалу, творів письменників, художників, а при достатній підготовці учнів пропоную перевести текстовий матеріал у графічний редактор, скласти питання до проаналізованих сайтів. Під час вивчення великого об’єму матеріалу можна використовувати мережу Інтернет як особистісно-орієнтований підхід до навчання, за методом  співпраці учасників навчального процесу (учні класу об’єднуються у групи по 3-5 осіб). Кожна група отримує завдання, яке є частиною великої теми та чіткі інструкції до його виконання.

Ролі в групі розподіляються самими учнями, а вчитель виконує обов’язки консультанта. Після виконання усіх завдань кожна група виступає з повідомленням. В результаті спільної роботи окремих членів груп та усіх груп у цілому досягається засвоєння нового матеріалу.

Інформаційно-комп’ютерні технології можна використовувати на етапі закріплення матеріалу, коли учні виконують вправи на розуміння вивченого. Відбувається стимулювання розумової діяльності, творчості. Школярі, наприклад, можуть підбирати твори до заданої теми або ілюстративний матеріал, цитати, епіграф та ін. Під час контролю знань ІКТ використовується для проведення тестів, самостійних, контрольних та творчих робіт, підготовки доповідей і презентацій.

Інформаційно-комунікативні технології – один із засобів організації дослідницької діяльності, моделювання або повторення процесу реального наукового пошуку та самостійного здобуття знань. При цьому я орієнтую учнів на явища, які входять у протиріччя з існуючими уявленнями, спрямовую вихованців формулювати їхні ідеї, висловлювати свої судження, припущення, здогадки. Я даю можливість досліджувати свої припущення через вивчення даних у світовій інформаційній системі та шляхом проведення дослідів.

Ігрові види діяльності з використанням комп’ютерних технологій можливі у вигляді «Караоке у класі», «Відгадай художника», «Відгадай мелодію», «Інтерактивні музичні ігри». Вони дають змогу зробити навчання цікавим, емоційним.

Урок-екскурсія – одна з нетрадиційних форм уроку - організовується за допомогою ресурсів мережі Інтернет, що сприяє розвитку творчих здібностей учнів. У класі створюються групи – туристичні фірми, які складаються з рекламних агентів, менеджерів, екскурсоводів, фотографів. Обирається назва фірми, туристичний маршрут, створюється реклама з використанням віртуальних музеїв та галерей.  

Перспективною технологією в освіті є проект, під час якого об’єднується навчально-пізнавальна, дослідницька, творча, ігрова діяльність учнів, організована з використанням ІКТ на основі певної проблеми, мети, методів та способів реалізації. Такі проекти мають міжпредметну спрямованість, вимагають інтегрованих знань.

Кожен школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:

А) відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології;

Б) створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;

В) підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору.

У своїй роботі я застосовую різні форми навчання: індивідуальна робота, робота в групах, колективна робота, робота в парах.

Використовую нетрадиційні види уроків: урок-вікторина, урок - інтерв'ю, урок-дискусія, урок-захист, урок-подорож.

Інформаційні технології у сукупності з правильно підібраними технологіями навчання створюють високий рівень якості, варіативності, диференціації та індивідуалізації навчання та виховання. Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.

Завдяки використанню ІКТ у школярів спостерігається: підвищення інтересу до вивчення предмета; залучення учнів до створення творчих робіт; більш швидке і глибоке сприйняття викладеного матеріалу; концентрація уваги; розвиток самостійного мислення; включення всіх видів пам'яті: зорової, слухової, моторної, асоціативної; зростання мотивації до навчання; у процесі демонстрації презентації учні набувають досвід публічних виступів.

Застосування ІКТ дає вчителю такі можливості: ілюстративний матеріал подати у певній послідовності і сконцентрувати увагу; репродукції показати крупним планом; повторити великий обсяг матеріалу за короткий проміжок часу; підвищити ефективність уроку; економію часу; проявити творчість, індивідуальність; уникнути формального підходу до проведення уроків; підвищену мотивацію навчання; інтегративний підхід у навчанні; можливість одночасного використання аудіо-, відео-, мультимедіа-матеріалів; можливість формування комунікативної компетенції учнів; залучення учнів до різних видів діяльності; за допомогою засобів анімації перевірити, закріпити знання учнів; об'єктивно  та своєчасно проводити контроль та підведення підсумків.

Завдяки  застосуванню на уроках різноманітних педагогічних підходів і технологій, методичних прийомів, інформаційних матеріалів,   учні стали відрізнятися високою активністю на уроках (висловлювати свою думку,  міркувати, усвідомлювати). Демонстраційний зоровий ряд виконує функцію емоційно-естетичного фону сприйняття мистецьких творів. Основою розвитку художньо-естетичного мислення дітей стає неоднозначність їхнього  сприйняття, множинність індивідуальних трактувань, розмаїтість варіантів «відчуття» («бачення») конкретних творів мистецтва.

Виходячи із власного досвіду, можу стверджувати, що мультимедійний програмний засіб має більше можливостей у відображенні інформації, що значно відрізняється від звичного викладення матеріалу, і безпосередньо впливає на мотивацію учнів, швидкість сприйняття матеріалу і, таким чином, на ефективність навчального процесу в цілому.

Я впевнена, що застосування мультимедійних навчальних засобів зможе піднести рівень освіти на новий, вищий рівень, що поставить Україну в один ряд із розвинутими країнами світу.